Економічна інформатика

Інформатизація суспільства – одна з характерних рис сучасного етапу науково-технічного прогресу. Сутність інформатизації полягає у зміні життя суспільства за рахунок підвищення ефективності застосування усіх видів знань, комп’ютеризації управління та засобів праці, що приведе до росту інтелектуального рівня самого суспільства. В інформаційному суспільстві на перший план виступають не матеріальні, а інтелектуальні ресурси (знання, наука, технології). Методологічною основою інформатизації є науково-прикладна дисципліна – інформатика, основна мета якої – постачання суспільства високоефективними інформаційними технологіями, для досягнення яких потрібно створити загальну теорію представлення і зберігання в ЕОМ даних і знань; відкрити закони їх перетворення.
Інформацію ділять по галузям людської діяльності: політична, спортивна, науково-технічна, медична, криміналістична тощо. Зрозуміло, що об’єктом, якого стосується політична інформація, є політичне життя, а медична інформація відображає події у медицині.
Один з видів інформації - економічна інформація (ЕІ), об’єктом відображення якої є виробничо-господарська діяльність, а призначенням – використання для потреб управління з метою вдосконалення цієї діяльності, поліпшення техніко-економічних показників. Отже, ЕІ - це відомості зі сфери економіки, які необхідно відображати, фіксувати, передавати, зберігати, перетворювати та використовувати для управління окремими ланками виробництва.
ЕІ, яка характеризує події в господарській діяльності, які вже відбулися, називається обліковою, а та, що відображає явища та події, які мають відбутися – плановою.
За критерієм відповідності до подій, що відображаються, ЕІ поділяється на достовірну і недостовірну (вірогідну чи хибну), а з позицій стадій виникнення на первинну та вторинну. Первинна ЕІ виникає в результаті процесів виробничо-господарської, фінансової та іншої діяльності підприємств та органів управління. Вторинна ЕІ - результат обробки первинної інформації.
За повнотою ЕІ ділиться на достатню та надлишкову, а за стабільністю – на постійну (звіти), умовно-постійну (нормативно-довідкова) і змінну.
З позицій технології розв’язування економічних задач розрізняють вхідну, перехідну та вихідну інформацію. Вхідна інформація підлягає обробці, вихідна – результат обробки вхідної, а перехідна – це відомості, які підлягають обробці під час розв’язування аналогічних економічних задач у наступні періоди діяльності.
ЕІ відображає акти господарської діяльності за допомогою системи натуральних та вартісних показників. Проте у всіх випадках при цьому використовують кількісні величини, тобто числові значення. Цей факт помітно відрізняє ЕІ від інших видів інформації, наприклад, від політичної або культурної, де факти, події, явища подають переважно у словесній формі і в цій же формі подають їх якісну оцінку.
Наступною характерною рисою ЕІ є її циклічність. Більшості виробничих процесів притаманна повторюваність окремих стадій. Отже, інформація, яка відображає ці процеси, періодично повторюється. Кожного разу на початку виробництва слід встановити обсяги виробництва як показника трудових матеріальних ресурсів, а після закінчення – фактичні значення відповідних показників та порівняти їх з початковими. Циклічність ЕІ дозволяє багаторазово використовувати програми розрахунків, що суттєво спрощує процеси автоматизованої обробки даних.
Відмінною рисою ЕІ є її багатоплановість. Якісне управління виробничими процесами неможливе без детальної інформації про кожного працюючого (його професійних даних), робочі місця, операції, матеріали та продукцію. Вдосконалення управління супроводжується зростанням відповідних інформаційних потоків, ефективна обробка яких неможлива без використання засобів ОТ.