
Кожна наука, яка займається питаннями, зв’язаними з інформацією, вводить свою систему класифікації. В інформатиці розглядають аналогову інформацію і цифрову, так як людина завдяки своїм органам почуття має діло з аналоговою, а обчислювальна техніка в основному працює з цифровою інформацією. Ми не знайдемо двох однакових зелених листків на дереві і не почуємо двох абсолютно однакових звуків – це інформація аналогова. Якщо ж різним кольорам дати номери, а різним звукам – ноти, то аналогова інформація перетвориться в цифрову. Різниця між ними: аналогова інформація безперервна, а цифрова – дискретна.
Перетворення інформації з аналогової форми в цифрову називають аналого-цифровим перетворенням. Наприклад, графік безперервної функції
у=х2 виражає аналогову інформацію. Той самий графік після перетворення у цифрову форму має “грубіший” вигляд. Похибка, яка виникає при цьому перетворенні, називається похибкою оцифровки. Перетворення можна зробити точнішим, якщо стовпчики діаграми поставити частіше – тобто зменшити дискретність. Отже, чим менше дискретність, тим ближче цифрова інформація до аналогової і менша похибка оцифровки.
Якщо дискретність зробити дуже маленькою, то точність представлення безперервної аналогової інформації у вигляді послідовності чисел можна зробити дуже високою, але і стовпчиків у діаграмі буде більше. Тому чим ближче цифрова інформація наближається за якістю до аналогової, тим більше обчислень робить ПК, отже, тим більше інформації він зберігає та обробляє.
Комментариев нет:
Отправить комментарий